слинявий

СЛИ́НЯВИЙ, а, е, розм.

1. Покритий слиною вологий від слини.

Слинявий рот;

Слиняві губи;

Слинява паща.

2. Про людину або тварину, в якої постійно тече слина з рота.

Хома тут і слуха, і найбільш усього як стануть про скарби розказувати: як один чоловік з дідусем горбатеньким та на одну ногу кривим і на одні око сліпим та слинявим зустрівсь меж горбами (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Одарка:] Через тебе пропустила череду, телиця ряба вскочила до Окунів, слинявий Семен зайняв в загін (І. Карпенко-Карий);

– Мамо, аби золота, аби діамантова була ота його слинява Доцька, то не взяв би її! (Ірина Вільде);

Посадив жінку на стару слиняву кобилу задом наперед .. і та повіз на храм (Г. Хоткевич);

// у знач. ім. сли́нявий, вого, ч.; сли́нява, вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота.

[Грицько:] Чи п'яти їй цілувати, щоб не міняла мене на слинявого? (М. Старицький);

// лайл.

– Ти мене битимеш?! .. Ти, слинява, задрипанка?! Ану вдар! вдар! – Олександра наближалась до Насті грізно, як чорна хмара (М. Коцюбинський).

3. перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний.

[Жінка (до сусідки):] Чого сей гречик [грек] слинявий припхався? Адже зомліє, як побачить кров (Леся Українка);

Такою поезією розважати тільки слинявих панків, .. а не зачитувати їх отут на шостім році революції (Остап Вишня);

Я плюю на слинявих нитиків (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слинявий — сли́нявий прикметник слиня́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. слинявий — ЯК ІМ. слинько; П. нікчемний, безхарактерний, безвільний. Словник синонімів Караванського
  3. слинявий — -а, -е, розм. 1》 У якого постійно тече слина з рота. || у знач. ім. слинявий, -вого, ч.; слинява, -вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота. || Вкритий слиною, вологий від слини. 2》 перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слинявий — Сли́нявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слинявий — СЛИНЯ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого постійно тече слина з рота. Хома тут і слуха, і найбільш усього як стануть про скарби розказувати: як один чоловік з дідусем горбатеньким та на одну ногу кривим і на одні око сліпим та слинявим зустрівсь меж горбами (Кв. Словник української мови в 11 томах
  6. слинявий — Слинявий, -а, -е Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном. Словник української мови Грінченка