слинявий
сли́нявий
-а, -е, розм.
1》 У якого постійно тече слина з рота.
|| у знач. ім. слинявий, -вого, ч.; слинява, -вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота.
|| Вкритий слиною, вологий від слини.
2》 перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слинявий — сли́нявий прикметник слиня́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- слинявий — ЯК ІМ. слинько; П. нікчемний, безхарактерний, безвільний. Словник синонімів Караванського
- слинявий — СЛИ́НЯВИЙ, а, е, розм. 1. Покритий слиною вологий від слини. Слинявий рот; Слиняві губи; Слинява паща. 2. Про людину або тварину, в якої постійно тече слина з рота. Словник української мови у 20 томах
- слинявий — Сли́нявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слинявий — СЛИНЯ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого постійно тече слина з рота. Хома тут і слуха, і найбільш усього як стануть про скарби розказувати: як один чоловік з дідусем горбатеньким та на одну ногу кривим і на одні око сліпим та слинявим зустрівсь меж горбами (Кв. Словник української мови в 11 томах
- слинявий — Слинявий, -а, -е Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном. Словник української мови Грінченка