слобожанин

СЛОБОЖА́НИН, а, ч.

1. Той, хто живе на Слобожанщині.

2. Той, хто селився і жив на слобо́дах.

Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах; стали забирать і наші вольності, землі, не так прості люди, як ті підпанки (О. Стороженко);

За вечерею Балика уважно вислухав господарські новини й наказав челядникам, де і що робити, спитав, чи вчасно сплачують слобожани данини (З. Тулуб).

3. Житель слободи́.

[Іван:] Чи на часах було стоїш, чи походом йдеш – все мугичеш .. яку-небудь пісню, і з кожною піснею згадаєш кого-небудь із наших слобожан... (М. Кропивницький);

Прикрашена квітами й дзвінками, трійка птицею мчала по слобідських вулицях, викликаючи заздрощі слобожан (А. Шиян).