словничок

СЛОВНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до словни́к 1.

В російсько-українському словничку, випущеному в Києві 1918 року видавництвом “Час”, слово позаяк не наводиться, але його вжито в передмові (з наук.-попул. літ.);

О. Зиновій зібрав повний словничок говору с. Грабі на Лемківщині (з наук.-попул. літ.);

Кишеньковий словничок;

// Лексикографічний додаток до літературно-художньої, наукової та ін. праці.

Гоголь додавав до своїх творів спеціальні словнички (М. Рильський);

Видання має словничок давніх назв львівських вулиць з їх сучасними відповідниками (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словничок — словничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. словничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до словник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словничок — Словничо́к, -ничка́, у -чку́; -нички́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. словничок — СЛОВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до словни́к 1. Гоголь додавав до своїх творів спеціальні словнички (Рильський, IX, 1962, 66). Словник української мови в 11 томах