словничок
СЛОВНИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до словни́к 1.
В російсько-українському словничку, випущеному в Києві 1918 року видавництвом “Час”, слово позаяк не наводиться, але його вжито в передмові (з наук.-попул. літ.);
О. Зиновій зібрав повний словничок говору с. Грабі на Лемківщині (з наук.-попул. літ.);
Кишеньковий словничок;
// Лексикографічний додаток до літературно-художньої, наукової та ін. праці.
Гоголь додавав до своїх творів спеціальні словнички (М. Рильський);
Видання має словничок давніх назв львівських вулиць з їх сучасними відповідниками (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словничок — словничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- словничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до словник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- словничок — Словничо́к, -ничка́, у -чку́; -нички́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- словничок — СЛОВНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до словни́к 1. Гоголь додавав до своїх творів спеціальні словнички (Рильський, IX, 1962, 66). Словник української мови в 11 томах