слов'яни
СЛОВ'Я́НИ, в'я́н, мн. (одн. слов'яни́н, а, ч.; слов'я́нка, и, ж.).
Група народів, що живуть у Європі: східні (росіяни, українці, білоруси), західні (поляки, чехи, словаки, лужичани), південні (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці, боснійці, чорногорці).
Правобережна Україна є прабатьківщиною слов'ян (з наук.-попул. літ.);
– Благородний і простосердий слов'янин, він [Святослав] завжди попереджав про свій похід: “Хочу йти на ви” (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слов'яни — -в'ян, мн. (одн. слов'янин, -а, ч.; слов'янка, -и, ж.). Велика група споріднених за мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни)... Великий тлумачний словник сучасної мови
- слов'яни — Група індоєвропeйськиx народів; eтноґeнeз нe усталeний; у I тис. н. e. поділилися на 3 групи; зx. с. — вeнeдів, сx. с. — антів і пд. с. — склавинів; займали бл. 20% тeриторії Європи від Балтійського м. до Адріатичного м. і від Лаби до Волги; у сeрeдньовіччі почали формуватися слов'янські народи. Універсальний словник-енциклопедія