слов'янський
СЛОВ'Я́НСЬКИЙ, а, е.
1. Який стосується слов'я́н, їх мов, способу життя, культури, а також території.
Три східних слов'янських народи: російський, український і білоруський – сини однієї матері (М. Рильський);
Він .. починає перебирати папери. Переклади, переробки, переспіви з стародавнього індійського, словенського, грецького, єврейського й германського епосу (П. Колесник);
Вози, спускаючись на гарячих гальмах, лунко ячали в міжгір'ї, мов лебеді з старовинних слов'янських пісень (О. Гончар);
// Власт. слов'янам.
Плачинда замовкає. Йому б хотілося, щоб така, з чарівними слов'янськими рисами обличчя, дівчина соромилась, паленіла і мовчала перед ним – це справжній тип української молодої (М. Стельмах).
2. Який стосується давньої писемності слов'ян; церковнослов'янський.
Над самою криничкою, на кам'яній рівній стіні, було видно стерті сліди якогось напису слов'янськими буквами (І. Нечуй-Левицький);
Глянув угору: над дверима слов'янською в'яззю напис .. Зацікавлений Саранчук відчинив двері і переступив поріг (А. Головко).
Значення в інших словниках
- слов'янський — слов'я́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- слов'янський — [словйан'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- слов'янський — -а, -е. 1》 Прикм. до слов'яни. || Власт. слов'янам. Слов'янські мови — мови слов'ян; становлять групу індоєвропейської сім'ї мов. 2》 Який стосується давньої писемності слов'ян; церковнослов'янський. Великий тлумачний словник сучасної мови