1. Словник української мови у 20 томах

служанка

СЛУЖА́НКА, и, ж.

1. Жінка-слуга.

Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Леся Українка);

Увійшла довірена служанка наказної гетьманші й попрохала отця Никанора до спальні Кочубея (Б. Лепкий);

Іван подивився, де служанка хліб положила, .. хлібину забрав, у свою конурку заніс (з публіц. літ.).

2. книжн. Про те, що виконує службову, допоміжну роль для чогось.

Дістали своє й вчені, зокрема в рамках відомої боротьби з вейсманістами-морганістами. Кібернетика була визнана “служанкою буржуазной науки”. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служанка — служа́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. служанка — -и, ж. Те саме, що служниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. служанка — 1. служка, служниця, наймичка, покоївка, челядниця 2. службівка, служебка, урядниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. служанка — СЛУЖА́НКА, и, ж. Те саме, що служни́ця 1. Сьогодні, як приїздив Бергман, знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались, як божевільні (Л. Укр., V, 1956, 254); Іван подивився, де служанка хліб положила,.. хлібину забрав, у свою конурку заніс (Україна.., І, 1960, 149). Словник української мови в 11 томах