служення

СЛУЖЕ́ННЯ, я, с.

Те саме, що служі́ння 1, 2.

І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві (Біблія. Пер. І. Огієнка);

І безумці, що жалілися на простоту й убожество свого служення, мусили завстидатися тепер, бо бачили, що їх Бог потрафить зробити ще ліпше, ніж в Єгипті (Г. Хоткевич);

// уроч.

Як бачили ми раніше, галичанство – це раціонально організована пересіч, і в такій формі воно творче і корисне. Коли ж воно зрікається цих раціональних первенів у правді, моралі, в логіці, коли воно зрікається своєї раціональної функції служення великій батьківщині, посягаючи по непосильну для нього владу над нею, воно тратить ґрунт під ногами і стає карикатурою (з наук.-попул. літ.);

Хі6a служення душі, цивілізації, прогресові не дає вам спокійних палаців, чудових коханок, роскішного вина, автомобілів, аероплянів [аеропланів]? (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служення — Служення, -ня с. Служеніе. Єв. Л. І. 23. Словник української мови Грінченка