служивий
СЛУЖИ́ВИЙ, а, е.
1. іст. Те саме, що служи́лий 1.
2. заст. Який перебуває на військовій службі.
Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (П. Чубинський);
// у знач. ім. служи́вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат.
Цар швидко написав, що дійсно стара кульбака подарована ним цьому служивому, .. печатку царську поставив (з переказу);
Високий чорнобородий чоловік.., не злізаючи з воза, гукнув караульному, що стояв біля розмальованої в три кольори будки: – Ей, служивий, дозволь проїхати! (Ф. Бурлака);
Старий служивий простягав манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- служивий — служи́вий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- служивий — див. воїн Словник синонімів Вусика
- служивий — -а, -е. 1》 іст. Те саме, що служилий 1). 2》 заст. Який перебуває на військовій службі. || у знач. ім. служивий, -вого, ч. Військовослужбовець, солдат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- служивий — Службовий Словник чужослів Павло Штепа
- служивий — СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал. Словник синонімів української мови
- служивий — СЛУЖИ́ВИЙ, а, е. 1. іст. Те саме, що служи́лий 1. 2. заст. Який перебуває на військовій службі. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (Чуб., V, 1874, 907); // у знач. ім. служи́вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат. Словник української мови в 11 томах
- служивий — Служивий, -а, -е Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? Чуб. V. 907. Словник української мови Грінченка