слідження
СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. сліди́ти¹ 1–4.
Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слідження — слі́дження іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- слідження — -я, с., рідко. Дія за знач. слідити I 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слідження — СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сліди́ти¹ 1-4. Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (Фр., III, 1950, 143). Словник української мови в 11 томах