слідження

СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. сліди́ти¹ 1–4.

Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідження — -я, с., рідко. Дія за знач. слідити I 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слідження — слі́дження іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. слідження — СЛІ́ДЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сліди́ти¹ 1-4. Вже й [пробували] слідити за Іваном.., але слідження ні на що не придалося (Фр., III, 1950, 143). Словник української мови в 11 томах