слідкування
СЛІДКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. слідкува́ти.
[Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Я. Галан);
Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слідкування — слідкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- слідкування — [с'л'ідкуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- слідкування — -я, с. Дія за знач. слідкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слідкування — СЛІДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слідкува́ти. [Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Галан, І, 1960, 437); Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (Трубл., Шхуна.., 1940, 271). Словник української мови в 11 томах