слідкування

СЛІДКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. слідкува́ти.

[Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Я. Галан);

Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідкування — слідкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слідкування — [с'л'ідкуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. слідкування — -я, с. Дія за знач. слідкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слідкування — СЛІДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слідкува́ти. [Петерсон:] З учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Галан, І, 1960, 437); Тепер він [літак] кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Напасники захвилювалися (Трубл., Шхуна.., 1940, 271). Словник української мови в 11 томах