слідкувати

СЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. за ким – чим, заст., кого, що, із спол. як, що, часто зі сл. очи́ма. Дивитися, спостерігати.

Мелашка слідкувала за ними, доки вони не зайшли за залізні гратки (І. Нечуй-Левицький);

Вони попрощались, а Семен ще довго слідкував очима за високою, міцною постаттю Мотрі (М. Коцюбинський);

Ще за м'ячем слідкувати можна, але за окремими гравцями – неможливо ніяк (Остап Вишня);

Юнга слідкував, як човник віддалявся і, нарешті, зник (М. Трублаїні);

// Не відриваючи погляду, дивитися на що-небудь, спостерігати щось.

Наймолодший внук сидить близенько Край діда і слідкує його рухи (Леся Українка);

– Я страшенно люблю читати, – казав я.., слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Яновський);

Гафійка стояла ні жива, ні мертва, з надією слідкувала за моїм читанням (Ю. Збанацький);

Сахно .. слідкувала за професоровим пером, що шпарко підплигувало на грубому пергаментному папері (Ю. Смолич);

// Уважно приглядатися до чогось, щоб не пропустити будь-яких змін.

Комісар наказує: – Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою (Ю. Яновський);

Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини зі зброєю в руках (М. Стельмах).

2. за чим, із спол. щоб. Наглядати за чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін.

То годував [Йонька] корів, то коней, то зазирав до свиней, то слідкував за провіантом (Григорій Тютюнник);

– Пускай, гони на повну швидкість... Одначе .. пам'ятай про гальма, слідкуй за атмосферами! (О. Гончар);

Марина слідкувала за тим, щоб всі накази Валі виконувалися точно (В. Собко);

// за ким. Піклуватися, дбати про кого-небудь.

Вона почала слідкувати за собою, гарно зачісуватися, одягатися (М. Томчаній).

3. за ким – чим. Стежити за чиїмись діями з метою викрити, піймати.

Роман ходив у ліс часом зранку, часом надвечір, і не було неділі або якого свята, щоб він не пішов у той лісок. Соломія промітила це й почала слідкувати за ним (І. Нечуй-Левицький);

Шпики слідкуватимуть за кожною новою людиною, яка лише зійде з поїзда на станції Ставки (Ірина Вільде).

4. за чим. Уважно стежити за розвитком, зміною, станом чогось.

Я вже давно слідкую за її [О. Кобилянської] літературним поступом, і вона мене дуже інтересує, яко талан і яко людина (Леся Українка);

// Цікавлячись подіями, станом речей у певній галузі, бути завжди обізнаним з ними.

Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (І. Нечуй-Левицький);

Невтомний, він слідкує за всіма новинами науки, до всього прислухається, приглядається (Я. Гримайло);

Слідкувати за новинами;

Слідкувати за політикою.

5. за ким, розм. Іти, ходити слідом за ким-небудь.

Ми й слідком за нею слідкували, – іде вона, оглядається, а загледівши, що її доганяють, побіжить (Марко Вовчок);

Коли я за любкою завжди слідкую, Невже хто осудить налізливість [улізливість] тую? (А. Кримський);

Блаженко, нахмуривши брови, походжав по вогневій, і Хома Хаєцькай, якого він призначив своїм ординарцем, слідкував тепер за ним з такою ж готовністю, як колись Шовкун за старшим лейтенантом, щоб кинутись виконувати перше-ліпше завдання командира (О. Гончар);

* Образно. Багато всякого лиха та горя довелося йому [Т. Г. Шевченкові] пережити на своєму віку; від самого малку слідкували вони за ним і до останку, як та іржа, точили його серце (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідкувати — слідкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слідкувати — СТЕЖИТИ, вистежувати, ПИЛЬНУВАТИ, жм. зорити, назирати; (за чим) наглядати, спостерігати, придивлятися до; (за собою) дивитися; ЖМ. іти назирці <�слідом>. Словник синонімів Караванського
  3. слідкувати — див. дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  4. слідкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 за ким – чим, заст. кого, що, зі спол. як, що, часто зі сл. очима.Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. || Не відриваючи погляду, дивитися на що-небудь, спостерігати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слідкувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. слідкувати — СЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. за ким-чим, заст. кого, що, із спол. як, що, часто із сл. очима. Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. Мелашка слідкувала за ними, доки вони не зайшли за залізні гратки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. слідкувати — Слідкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45. Словник української мови Грінченка