сліпець

СЛІПЕ́ЦЬ, пця́, ч.

1. Людина, позбавлена зору.

Пішла Ївга і вже дуже веселенька, аж землі під собою не чує; а пострічає старця або сліпця, то й подасть милостиню (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сліпець метався, як на пожежі, розставивши руки, доки намацав те, що треба (Григорій Тютюнник);

Думи співають лише талановиті професійні співці, звичайно сліпці, кобзарі й деякі лірники (з наук. літ.);

* Образно. Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, наче сліпець (М. Коцюбинський);

// перен. Той, хто не помічає, не розуміє, не бачить того, що відбувається навколо, нездатний правильно осягнути що-небудь.

– Зрозумійте й затямте собі Ви, сліпців покоління, Що, як зглушите душу живу, Заговорить каміння (І. Франко);

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців (О. Довженко).

2. зоол. Невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі.

Найбільш розповсюдженими і небезпечними з гризунів є ховрахи.., а на сході УРСР – також сліпець, або зінське щеня (з наук. літ.);

Восени, після збирання врожаю і оранки полів, саме в лісових смугах і на їх обочинах скупчуються звичайна, лісова, курганчикова і хатня миші, сіра полівка, сірий хом'ячок.., сліпець та ін (з наук. літ.).

3. розм. Дитяча гра.

У вікон школярі співали, Халяндри циганки скакали, Іграли [грали] в кобзи і сліпці (І. Котляревський).

◇ (1) Сліпці́ сва́тають кого – хто-небудь хоче спати, когось охоплює дрімота.

Діда сліпці сватають, він починає дрімати, притих у кутку біля грубки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

сліпець

Значення в інших словниках