1. Словник української мови у 20 томах

сліпо

СЛІ́ПО.

1. Присл. до сліпи́й 1.

Стаднацький подумав, сліпо поглянув на людей, закусив примхливі, з вигнутою ниточкою болю уста (М. Стельмах);

Хати сліпо дивилися на перехожих (В. Шевчук).

2. Присл. до сліпи́й 3, 4.

Сліпо, не думаючи, я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував (І. Микитенко);

Втішалася вона тим, що, хоч і пізно, а все ж зрозуміла, що сліпо жила (С. Голованівський);

Сліпо копіювати чужий досвід;

Три гілки кишечника закінчуються сліпо (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпо — слі́по прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сліпо — Присл. до сліпий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпо — Сліпма, сліпцем, сліпицею, осліп, наосліп, навмання Словник чужослів Павло Штепа
  4. сліпо — СЛІ́ПО. Присл. до сліпи́й. Стаднацький подумав, сліпо поглянув на людей, закусив примхливі, з вигнутою ниточкою болю уста (Стельмах, І, 1962, 629); Сліпо, не думаючи, я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував (Мик. Словник української мови в 11 томах