1. Словник української мови у 20 томах

сліпцем

СЛІПЦЕ́М, присл., розм.

1. Те саме, що сліпма́.

2. Те саме, що насти́рливо.

– Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпцем — сліпце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. сліпцем — див. навмання Словник синонімів Вусика
  3. сліпцем — присл., розм. 1》 Те саме, що сліпма. 2》 Те саме, що настирливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сліпцем — СЛІПЦЕ́М, присл., розм. 1. Те саме, що сліпма́. 2. Те саме, що насти́рливо. — Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Н.-Лев., VI, 1966, 406). Словник української мови в 11 томах
  5. сліпцем — Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у. Словник української мови Грінченка