1. Словник української мови у 20 томах

смага

СМА́ГА́, сма́ги́, ж.

1. Сильне бажання пити; спрага.

Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (І. Нечуй-Левицький).

2. Наліт у роті, на губах від спраги і т. ін.

Смага на губах;

// Пересохла плівка на губах від підвищеної температури при гарячці і т. ін.

По білому обличчю з запалими очима, по смазі на губах знати було, що полегшало не дуже (А. Головко);

Хвороба спекла їй губи темною смагою (З. Тулуб);

// Підвищена температура тіла від хвороби; гарячка.

На устах чорно – смага попекла; одні очі горіли, як угольки тліли з глибоких ям широкого чола (Панас Мирний).

3. Золотисто-коричневий або темно-коричневий колір шкіри людини, якого вона набуває під дією сонячного проміння та вітру; засмага.

Лице взялось смагою, – темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон (С. Васильченко);

Смага на щоках;

* Образно. Смага літа застигала на його довгообразому обличчі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смага — Смага́: — наліт на губах у час спраги [52] Словник з творів Івана Франка
  2. Смага — Сма́га прізвище Орфографічний словник української мови
  3. смага — Спрага; (на губах) д. осуга; (в тілі) ГАРЯЧКА, жар; (від сонця) засмага. Словник синонімів Караванського
  4. смага — смаги, ж. 1》 Сильне бажання пити; спрага. 2》 Наліт у роті, на губах від спраги і т. ін. || Пересохла плівка на губах від підвищеної температури при гарячці і т. ін. || Підвищена температура тіла від хвороби; гарячка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смага — И, ж. Самогонка. І хильнемо шмальної смаги, і заспіва нам фіалкорова (ААУП). Коридор на першому поверсі був просто-таки довжелезним, і освітлений був саме так, як, на думку Банзая... Словник сучасного українського сленгу
  6. смага — (-и) ж.; мол. Самогон. І хильнемо шмальної смаги — / Смаги з кореня Рубероїд (Ю. Позаяк, Шедеври). ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
  7. смага — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Словник синонімів української мови
  8. смага — СМА́ГА́, сма́ги́, ж. 1. Сильне бажання пити; спрага. Стомлена ватага З заробітків чимчикує.. Смага З ніг валяє небораків (Манж., Тв., 1955, 43); Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. смага — Смага, -ги ж. Сухость губъ, воспалительный налетъ на губахъ отъ жажды и труда. У горлі пересохло, смага губи попалила. Мир. Пов. II. 113. Дай води прогнати смагу. Козел., Лубен. у. Кровава смага на губах. Борз. у. ум. смажка. Яблучок, сливок — смажку прогнати по дорозі. Г. Барв. 488. Словник української мови Грінченка