1. Словник синонімів української мови

смага

ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Тулуб); Загорілий (Саїд) у степових мандрах, і розкішна сніжно-біла чалма на голові ще більше відтіняла той загар дужості на свіжовиголенім моложавім обличчі (І. Ле); Тепле проміння пестило їхні тіла, і золотавий, неповторний відтінок смаги лягав на шкіру, ніби відсвіт сонця (В. Собко); Сонячна пригара зійшла з її повного обличчя — біле воно в неї та рум'яне (Панас Мирний).

СМА́ГА́ (наліт на спраглих устах), ОСУ́ГА. Він бачив смагу на губах У зомлілих від спраги (Д. Павличко); Тонкі, вкриті сизою осугою губи ховалися під шпакуватими вусами (П. Панч).

СПРА́ГА (сильне бажання, потреба пити), ЖАГА́, СМА́ГА́, ЗГА́ГА, ЖАДА́ діал. Іноді траплявся колодязь. Татари перші, як володарі, задовольняли свою спрагу (З. Тулуб); Була, кажуть, колись річка Восьмачка, так випила її баба Приймачка... Отака була в баби жага... (О. Гончар); — У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (М. Коцюбинський); — От що, Захаре: візьми оцього семигривеника та бігай до бровару за пивом. В горлі мені така згага (А. Кримський); Будуть пити ту воду з жади Покоління грядущі (Д. Павличко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смага — Смага́: — наліт на губах у час спраги [52] Словник з творів Івана Франка
  2. Смага — Сма́га прізвище Орфографічний словник української мови
  3. смага — Спрага; (на губах) д. осуга; (в тілі) ГАРЯЧКА, жар; (від сонця) засмага. Словник синонімів Караванського
  4. смага — смаги, ж. 1》 Сильне бажання пити; спрага. 2》 Наліт у роті, на губах від спраги і т. ін. || Пересохла плівка на губах від підвищеної температури при гарячці і т. ін. || Підвищена температура тіла від хвороби; гарячка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смага — СМА́ГА́, сма́ги́, ж. 1. Сильне бажання пити; спрага. Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (І. Нечуй-Левицький). 2. Наліт у роті, на губах від спраги і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. смага — И, ж. Самогонка. І хильнемо шмальної смаги, і заспіва нам фіалкорова (ААУП). Коридор на першому поверсі був просто-таки довжелезним, і освітлений був саме так, як, на думку Банзая... Словник сучасного українського сленгу
  7. смага — (-и) ж.; мол. Самогон. І хильнемо шмальної смаги — / Смаги з кореня Рубероїд (Ю. Позаяк, Шедеври). ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
  8. смага — СМА́ГА́, сма́ги́, ж. 1. Сильне бажання пити; спрага. Стомлена ватага З заробітків чимчикує.. Смага З ніг валяє небораків (Манж., Тв., 1955, 43); Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. смага — Смага, -ги ж. Сухость губъ, воспалительный налетъ на губахъ отъ жажды и труда. У горлі пересохло, смага губи попалила. Мир. Пов. II. 113. Дай води прогнати смагу. Козел., Лубен. у. Кровава смага на губах. Борз. у. ум. смажка. Яблучок, сливок — смажку прогнати по дорозі. Г. Барв. 488. Словник української мови Грінченка