смаглий

СМА́ГЛИЙ, а, е.

1. Те саме, що смагля́вий.

З-за одного столика підвівся молодий мужчина зі смаглим, блідим лицем (Н. Кобринська);

Смагле тіло;

Смаглий парубок (І. Нехода);

* Образно. Біля отчого порога Усе цвітуть кохані сни, І пісні чар, і милий сміх, І смагла юність, мов горіх (А. Малишко).

2. Який пересох, запікся або вкрився нальотом від спраги, гарячки і т. ін. (про губи).

Смаглі губи;

– Чого, Євдокиме, зажурився? – посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглий — сма́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смаглий — див. загорілий Словник синонімів Вусика
  3. смаглий — -а, -е. 1》 Те саме, що смаглявий. 2》 Який пересох, запікся або вкрився нальотом від спраги, гарячки і т. ін. (про губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смаглий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови
  5. смаглий — СМА́ГЛИЙ, а, е. 1. Те саме, що смагля́вий. З-за одного столика підвівся молодий мужчина зі смаглим, блідим лицем (Кобр., Вибр., 1954, 30); Він з моря вийшов — молодий, У всій своїй красі і силі, Блиснули крапельки води На мускулястім, смаглім тілі (Шер. Словник української мови в 11 томах