1. Словник української мови у 20 томах

смагловидий

СМАГЛОВИ́ДИЙ, а, е.

Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смаглолиций, смагляволиций.

Море бризкає під хмари, неба миє круглу шибу, смагловидні сталевари в передгроззя ловлять рибу (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смагловидий — смаглови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смагловидий — -а, -е. Який має смагляве обличчя; зі смаглявим обличчям; смаглолиций, смагляволиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смагловидий — СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
  4. смагловидий — СМАГЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смаглолиций, смагляволиций. Море бризкає під хмари, неба миє круглу шибу, смагловидні сталевари в передгроззя ловлять рибу (Рудь, Дон. зорі, 1958, 77). Словник української мови в 11 томах