смаглий

СМА́ГЛИЙ, а, е.

1. Те саме, що смагля́вий.

З-за одного столика підвівся молодий мужчина зі смаглим, блідим лицем (Кобр., Вибр., 1954, 30);

Він з моря вийшов — молодий, У всій своїй красі і силі, Блиснули крапельки води На мускулястім, смаглім тілі (Шер., Дорога.., 1957, 91);

В петлиці блакитні Смаглий льотчик ромашку впліта… (Нех., Під.. зорею, 1950, 172);

*Образно. Біля отчого порога Усе цвітуть кохані сни, І пісні чар, і милий сміх, І смагла юність, мов горіх (Мал., Листи.., 1961, 14).

2. Який пересох, запікся або вкрився нальотом від спраги, гарячки і т. ін. (про губи).

Вона гладила його по голові, по щоках, дивилася затуманеними очима в маленьке худе личко з різними бровами і шелестіла смаглими губами (Ткач, Арена, 1960, 65);

— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (Стельмах, І, 1962, 363);

Смаглі губи і в нього і в неї — жарко (Гончар, Тронка, 1963, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглий — СМА́ГЛИЙ, а, е. 1. Те саме, що смагля́вий. З-за одного столика підвівся молодий мужчина зі смаглим, блідим лицем (Н. Кобринська); Смагле тіло; Смаглий парубок (І. Нехода); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. смаглий — сма́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. смаглий — -а, -е. 1》 Те саме, що смаглявий. 2》 Який пересох, запікся або вкрився нальотом від спраги, гарячки і т. ін. (про губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смаглий — див. загорілий Словник синонімів Вусика
  5. смаглий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови