смажений
СМА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до сма́жити.
Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (О. Стороженко);
Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (О. Донченко);
– О, я знаю, шо [що] ти з великопанцького [великопанського] роду! .. Сонцем не смажена, голодна не бувала (Г. Хоткевич).
2. у знач. прикм. Пригот. для їжі смаженням.
Після поросяти наймичка принесла .. смажених курчат (І. Нечуй-Левицький);
Гості, пригощаючись смаженим мигдалем, чинно бесідують з господинею (О. Гончар);
Смажена цибуля;
Смажене насіння;
// у знач. ім. сма́жене, ного, с. Страва, приготовлена смаженням.
Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (О. Полторацький);
У похилому віці рекомендується уникати смаженого (з наук.-попул. літ.);
Пахне смаженим у кухні.
Значення в інших словниках
- смажений — сма́жений 1 дієприкметник від: сма́жити сма́жений 2 прикметник приготований для їжі Орфографічний словник української мови
- смажений — [смажеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- смажений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до смажити. 2》 у знач. прикм. Пригот. для їжі смаженням. Смажене насіння. || у знач. ім. смажене, -ного, с. Страва, приготовлена смаженням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смажений — па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Фразеологічний словник української мови
- смажений — Сма́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- смажений — СМА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сма́жити. Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Стор. Словник української мови в 11 томах
- смажений — Смажений, -а, -е Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168. Словник української мови Грінченка