1. Словник української мови у 20 томах

смажити

СМА́ЖИТИ, жу, жиш, недок.

1. що і без дод. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити.

Смажити на сковороді рибу;

Смажити на повільному вогні;

В кухні горить огонь, варять і смажать (І. Франко);

// Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.).;

// розм. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару.

– Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки .. – Смажив вже він козаків на вишкварки.., – обізвався Супрун (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (І. Нечуй-Левицький).

2. кого, що і без прям. дод., розм. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити.

Сонце смажить обличчя;

Безжально смажило сонце (В. Минко);

// Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.).

Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смажити — сма́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смажити — Пряжити; (горіхи) пропікати; (на вогні) пекти, підпікати; (- сонце) палити; (- губи) перепалювати, пересушувати. Словник синонімів Караванського
  3. смажити — див. бити Словник синонімів Вусика
  4. смажити — -жу, -жиш, недок. 1》 перех. і без додатка. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. || Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смажити — ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМА́ЖИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце — дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце). Словник синонімів української мови
  6. смажити — Сма́жити, сма́жу, -жиш, -жать; смаж, сма́жмо, сма́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смажити — СМА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. і без додатка. Готувати їжу (м’ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. смажити — Смажити, -жу, -жиш гл. 1) Жарить. Смажити яєшню. Левиц. Пов. 105. Молоко на сковороді смажити. ХС. III. 51. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі. Ном. № 6094. Словник української мови Грінченка