1. Словник синонімів української мови

смажити

ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМА́ЖИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце — дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце). Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече — пале (Панас Мирний); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер); Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ'яненко); Безжально смажило сонце (В. Минко); Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський); Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик); Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. грі́ти.

СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смажити — сма́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смажити — Пряжити; (горіхи) пропікати; (на вогні) пекти, підпікати; (- сонце) палити; (- губи) перепалювати, пересушувати. Словник синонімів Караванського
  3. смажити — див. бити Словник синонімів Вусика
  4. смажити — -жу, -жиш, недок. 1》 перех. і без додатка. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. || Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смажити — СМА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. що і без дод. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Смажити на сковороді рибу; Смажити на повільному вогні; В кухні горить огонь, варять і смажать (І. Словник української мови у 20 томах
  6. смажити — Сма́жити, сма́жу, -жиш, -жать; смаж, сма́жмо, сма́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смажити — СМА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. і без додатка. Готувати їжу (м’ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. смажити — Смажити, -жу, -жиш гл. 1) Жарить. Смажити яєшню. Левиц. Пов. 105. Молоко на сковороді смажити. ХС. III. 51. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі. Ном. № 6094. Словник української мови Грінченка