1. Словник української мови у 20 томах

смеркатися

СМЕРКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СМЕ́РКНУТИСЯ, неться; мин. ч. сме́рклося і сме́ркнулося; док.

Те саме, що смерка́ти.

– Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати (Т. Шевченко);

Поза тихими водами Сумно та й смерклося. Ой, як голос між горами, Щастя розбилося (з народної пісні);

Осінній день уже смеркався, Димились гори (І. Франко);

Швидко смеркалося.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеркатися — смерка́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. смеркатися — Вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити. Словник синонімів Караванського
  3. смеркатися — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  4. смеркатися — -ається, недок., смеркнутися, -неться; мин. ч. смерклося і смеркнулося; док. Те саме, що смеркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смеркатися — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
  6. смеркатися — СМЕРКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СМЕ́РКНУТИСЯ, неться; мин. ч. сме́рклося і сме́ркнулося; док. Те саме, що смерка́ти. — Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати (Шевч. Словник української мови в 11 томах