смеркатися

СМЕРКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СМЕ́РКНУТИСЯ, неться; мин. ч. сме́рклося і сме́ркнулося; док. Те саме, що смерка́ти.

— Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати (Шевч., І, 1963, 34);

Вже смеркалось, коли учасники інспектування спустилися вниз, до своїх автомобілів (Гончар, II, 1959, 392);

Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смерклося і запав морок (Коцюб., І, 1955, 314);

Поза тихими водами Сумно та й смерклося. Ой, як голос між горами, Щастя розбилося (Пісні та романси.., II, 1956, 57);

Осінній день уже смеркався, Димились гори (Фр., X, 1954, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеркатися — -ається, недок., смеркнутися, -неться; мин. ч. смерклося і смеркнулося; док. Те саме, що смеркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смеркатися — Вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити. Словник синонімів Караванського
  3. смеркатися — смерка́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  4. смеркатися — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  5. смеркатися — СМЕРКА́ТИСЯ, а́ється, недок., СМЕ́РКНУТИСЯ, неться; мин. ч. сме́рклося і сме́ркнулося; док. Те саме, що смерка́ти. – Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. смеркатися — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови