смеркнути

Значення в інших словниках

1. смеркнути — сме́ркнути 1 дієслово доконаного виду посутеніти безос. сме́ркнути 2 дієслово доконаного виду наблизитися до кінця Орфографічний словник української мови
2. смеркнути — див. смеркати Словник синонімів Вусика
3. смеркнути — див. смеркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. смеркнути — СМЕ́РКНУТИ див. смерка́ти. Словник української мови у 20 томах
5. смеркнути — сме́ркло в голові́ кому, у кого. Хто-небудь відчув запаморочення (від удару, хвороби тощо). — Ти чого мою доньку габзуєш? — скипів Окунь.— Ану гайда в свої ліси, поки тобі не смеркло в голові (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
6. смеркнути — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
7. смеркнути — Смеркати, -кає сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888. Словник української мови Грінченка