1. Словник української мови в 11 томах

смеркати

СМЕРКА́ТИ, а́є, недок., СМЕ́РКНУТИ, не; мин. ч. сме́ркло і сме́ркнуло; док.

1. безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти.

Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало, — Не йде, сердешная, в село (Шевч., II, 1963, 116);

Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр., II, 1951, 265);

Надворі смеркало. Захід жеврів. Де-де займалися зорі (Тесл., З книги життя, 1949, 44);

Ще не встигло смеркнути, як кілька лісників з рушницями оточили землянку (Донч., IV, 1957, 74);

Поволі згасав червневий день. Смеркло (Довж., І, 1958, 85);

*У порівн. Ся улиця вела у пекло.. У ній і вдень було, мов смеркло, Од диму вся була чадна (Котл., І, 1952, 127).

2. перен. Закінчуватися, наближатися до кінця.

— От вже смеркає ваш день, і світає мій ранок,— сказав Павлусь Малинка (Н.-Лев., IV, 1956, 239);

Капіталізму вже смеркає путь! Усі дороги — в комунізм ведуть! (Нех., Під.. зорею, 1950, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеркати — смерка́ти 1 дієслово недоконаного виду сутеніти, вечоріти безос. смерка́ти 2 дієслово недоконаного виду наближатися до кінця Орфографічний словник української мови
  2. смеркати — Вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити. Словник синонімів Караванського
  3. смеркати — Смеркнути, вечоріти, вечорітися, визорюватися (пізній вечір), завечорятися, затемрюватися, намеркати, обвечоріти, обвечорітися, поночіти, примеркати, припоночіти, присмеркати, смеркатися, сутеніти, темніти, темнішати Безособові: вечоріє, завечорилося... Словник синонімів Вусика
  4. смеркати — -ає, недок., смеркнути, -не; мин. ч. смеркло і смеркнуло; док. 1》 безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. 2》 перен. Закінчуватися, наближатися до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смеркати — СМЕРКА́ТИ, а́є, недок., СМЕ́РКНУТИ, не; мин. ч. сме́ркло і сме́ркнуло; док. 1. безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало, – Не йде, сердешная, в село (Т. Шевченко); Смеркає. Словник української мови у 20 томах
  6. смеркати — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови