смеркати

Смеркнути, вечоріти, вечорітися, визорюватися (пізній вечір), завечорятися, затемрюватися, намеркати, обвечоріти, обвечорітися, поночіти, примеркати, припоночіти, присмеркати, смеркатися, сутеніти, темніти, темнішати

Безособові: вечоріє, завечорилося, затемнілося, затемрілося, повечоріло, поночіє, попоночіло, посутеніло, потемніло, примеркає, припоночіло, смеркає, смеркло

Фразеологічні синоніми: береться на вечір; вечірня зірка встає; викльовуються зорі; вироїлися зорі; висипають зірки; висне пітьма; густішають сутінки; день відгоряє; день добігає кінця; день догоряє; день дотліває; день згасає; день схиляється на вечір; день улягається; догоряє вечірнє сонце; закандзюбилося на вечір; закарлючилося на вечір; засинює на вечір; заходить вечір; кладеться на вечір; лягає присмерк; надходить вечір; напливають присмерки; напливають сутінки; насуваються померки; насуваються присмерки; палає захід; сонце відходить за обрій; сонце закотилося; сонце на вечірньому прузі; сонце навзаході; сонце на спаді; сонце на спадні; сонце при заході; сонце спочило; спадають сутінки; спускається присмерк; спускаються сутінки; стає по-вечірньому; схиляється на вечір

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеркати — смерка́ти 1 дієслово недоконаного виду сутеніти, вечоріти безос. смерка́ти 2 дієслово недоконаного виду наближатися до кінця Орфографічний словник української мови
  2. смеркати — Вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити. Словник синонімів Караванського
  3. смеркати — -ає, недок., смеркнути, -не; мин. ч. смеркло і смеркнуло; док. 1》 безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. 2》 перен. Закінчуватися, наближатися до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смеркати — СМЕРКА́ТИ, а́є, недок., СМЕ́РКНУТИ, не; мин. ч. сме́ркло і сме́ркнуло; док. 1. безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало, – Не йде, сердешная, в село (Т. Шевченко); Смеркає. Словник української мови у 20 томах
  5. смеркати — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
  6. смеркати — СМЕРКА́ТИ, а́є, недок., СМЕ́РКНУТИ, не; мин. ч. сме́ркло і сме́ркнуло; док. 1. безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. Уже і сонечко зійшло, Уже й зайшло, смеркати стало, — Не йде, сердешная, в село (Шевч., II, 1963, 116); Смеркає. Словник української мови в 11 томах