1. Словник української мови у 20 томах

смеркома

СМЕРКОМА́, присл., розм.

Те саме, що смерко́м.

Того дня Сагайдак покидав ферму вже геть смеркома (С. Добровольський);

Іванові випало здавати рибу, і в берег він повернувся уже смеркома (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смеркома — смеркома́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. смеркома — див. затемна; увечері Словник синонімів Вусика
  3. смеркома — присл., розм. Те саме, що смерком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смеркома — СМЕРКОМА́, присл., розм. Те саме, що смерко́м. Того дня Сагайдак покидав ферму вже геть смеркома (Добр., Тече річка.., 1961, 89); Іванові випало здавати рибу, і в берег він повернувся уже смеркома (Гончар, Південь, 1951, 135). Словник української мови в 11 томах