смикання
СМИ́КАННЯ, я, с.
Дія за знач. сми́кати.
Великого клопоту завдавало [кооператору] полагодити систему ржавого дзвінка до смикання, але він зрештою його направив (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me