смолокурня
СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж.
Приміщення для смолокуріння.
Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (М. Стельмах);
Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (з газ.);
* У порівн. Бігала [Іритна] в крамниці та на базар, у неї в духовці весь час щось підгорало, і в кухні стояв чад, неначе в смолокурні (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолокурня — смолоку́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смолокурня — -і, ж. Приміщення для смолокуріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолокурня — Смолярня Словник чужослів Павло Штепа
- смолокурня — СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння. Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (Стельмах, І, 1962, 74); Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (Рад. Укр., 4.II 1964, 1). Словник української мови в 11 томах