смолокурня
СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння.
Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (Стельмах, І, 1962, 74);
Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (Рад. Укр., 4.II 1964, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолокурня — смолоку́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смолокурня — -і, ж. Приміщення для смолокуріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолокурня — Смолярня Словник чужослів Павло Штепа
- смолокурня — СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння. Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (М. Стельмах); Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (з газ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах