смолокуріння

СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря.

Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров’яну деревину хвойних порід (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смолокуріння — СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря. Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров'яну деревину хвойних порід (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. смолокуріння — -я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смолокуріння — смолокурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови