смолокуріння
СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря.
Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров’яну деревину хвойних порід (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолокуріння — смолокурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- смолокуріння — -я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смолокуріння — СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, с. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря. Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров'яну деревину хвойних порід (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах