1. Словник української мови у 20 томах

смотритель

СМОТРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст.

Службовець, що займався наглядом, спостереженням за ким-, чим-небудь.

Смотритель увійшов у клас, ступив на кислиці, посковзнувся й дав сторчака (І. Нечуй-Левицький);

Тюремний смотритель;

Штатний смотритель.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смотритель — смотри́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. смотритель — Доглядач, див. наставник, вихователь, ментор Словник чужослів Павло Штепа
  3. смотритель — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за діяльністю, функціонуванням чого-небудь, завідує чимось), ДОГЛЯ́ДА́Ч, НАДЗИРА́ТЕЛЬ заст., СМОТРИ́ТЕЛЬ заст. (про посади в дореволюційній Росії). Словник синонімів української мови
  4. смотритель — СМОТРИ́ТЕЛЬ, я, ч., дорев. Службовець, що займався наглядом, спостереженням за ким-, чим-небудь. Смотритель увійшов у клас, ступив на кислиці, посковзнувся й дав сторчака (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах