смутковий
СМУТКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сму́ток.
Підходила [Леся] до фортепіано, торкала одноруч холодні клавіші – обзивались вони смутковими жалями (М. Олійник);
Смуткові дороги життя;
* Образно. Вдяглися мрії у смуткові шати І понесли мене в дивний, мовчазний край (Леся Українка).
2. рідко. Траурний, жалобний.
Софія сиділа на канапці в чорній жалобній сукні. Вираз її обличчя не зовсім відповідав смутковому убранню (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смутковий — смутко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- смутковий — -а, -е. 1》 Прикм. до смуток. 2》 рідко. Траурний, жалобний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смутковий — СМУТКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сму́ток. Підходила [Леся] до фортепіано, торкала одноруч холодні клавіші — обзивались вони смутковими жалями (М. Ол., Леся, 1960, 112); Дороги життя вибирає людина. Словник української мови в 11 томах