смутливий

СМУТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який виражає смуток, сумний настрій.

Смутливе обличчя.

2. Який викликає смуток.

Свербиус нарядився коралями, як сива зозуля, промайнуло садом сухозолото, осінні чари впали на смутливий деньок, на стихлий світ... (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутливий — -а, -е, діал. Сумний, печальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смутливий — Смутли́вий, -а, -е Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28. Словник української мови Грінченка