смутливий

смутли́вий

-а, -е, діал.

Сумний, печальний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутливий — СМУТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який виражає смуток, сумний настрій. Смутливе обличчя. 2. Який викликає смуток. Свербиус нарядився коралями, як сива зозуля, промайнуло садом сухозолото, осінні чари впали на смутливий деньок, на стихлий світ... (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
  2. смутливий — Смутли́вий, -а, -е Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28. Словник української мови Грінченка