1. Словник української мови у 20 томах

смітинка

СМІТИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до сміти́на.

Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Ю. Збанацький);

Змахнути смітинку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смітинка — сміти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смітинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до смітина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смітинка — СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 21); Атаманчук помовчав, з заклопотаним виглядом змахнув смітинку з настільного скла (Ряб., Жайворонки, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах
  4. смітинка — Смітина, -ни ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. ум. смітинка. Словник української мови Грінченка