смітинка
сміти́нка
-и, ж.
Зменш.-пестл. до смітина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смітинка — сміти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смітинка — СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Ю. Збанацький); Змахнути смітинку. Словник української мови у 20 томах
- смітинка — СМІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сміти́на. Носком валянка намагався [Яків] відірвати від підлоги якусь смітинку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 21); Атаманчук помовчав, з заклопотаним виглядом змахнув смітинку з настільного скла (Ряб., Жайворонки, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах
- смітинка — Смітина, -ни ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. ум. смітинка. Словник української мови Грінченка