сміха
СМІХА́, невідм., ч., розм.
Про те, що здатне розсмішити, викликати подив.
– Чи не сміха́? Як йому закляли ріпники, так усе доразу з ним сталося! (І. Франко);
– А хіба коня погано буде купити? .. І стодолу поставити .. Не гіршу від Косованової? Ну та й заздрощів буде, сміха! (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміха — невідм., ч., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміха — СМІХА́, невідм., ч., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати подив. — Чи не сміха́? Як йому закляли ріпники, так усе доразу з ним сталося! (Фр., IV, 1950, 21); — А хіба коня погано буде купити? ..І стодолу поставити.. Не гіршу від Косованової?... Словник української мови в 11 томах