1. Словник української мови у 20 томах

сміюнець

СМІЮНЕ́ЦЬ, нця, ч.

Зменш. до смію́н.

– Наталка як? – запитав аж тепер. – Живе. Оце щось меньшенький прихворів. А такий потішний, сміюнець (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміюнець — див. веселий Словник синонімів Вусика
  2. сміюнець — Сміюне́ць, -нця м. ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ. Словник української мови Грінченка