1. Словник української мови у 20 томах

снити

СНИ́ТИ, сню, сниш, недок., розм.

1. про кого, що, ким, чим і без дод. Бачити уві сні.

Тої ночі .. спав [Тарас] твердо і снив про приобіцяну роботу (С. Ковалів);

Я казками снити захотів (М. Хвильовий);

І все ж Ольги він не міг забути. Він ходив з мріями про неї, снив нею (П. Колесник);

// перен. Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.).

Церква, обкутана аж до купола чорним лахміттям ясенків. А далі .. снить шестикрилий Говорушин вітряк (І. Кириленко);

// Переставати виявляти ознаки життя; затихати.

На дальніх узбережжях Снять в задумі тихі верби (П. Усенко).

2. з інфін. Бачити уві сні здійснення чого-небудь.

Якось мати обмовилась, що колись її донька і марила, і снила купити справжні коралі (М. Стельмах).

(1) І (й) не снив хто – і не снилося кому-небудь.

– Зроду-віку ніхто й не снив такого багатства та розкоші (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снити — сни́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. снити — Бачити уві сні; (білим днем) МРІЯТИ, (чим) МАРИТИ, п! МАЯЧИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. снити — див. мріяти Словник синонімів Вусика
  4. снити — сню, сниш, недок., розм. 1》 про кого – що, ким, чим і без додатка. Бачити уві сні. || перен. Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.). || Переставати виявляти ознаки життя; затихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. снити — МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИ розм.; ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Словник синонімів української мови
  6. снити — СНИ́ТИ, сню, сниш, недок., розм. 1. про кого — що, ким, чим і без додатка. Бачити уві сні. Тої ночі.. спав [Тарас] твердо і снив про приобіцяну роботу (Ков., Світ.., 1960, 47); Кузьмін вірив, що обов’язково побачить Леніна. Словник української мови в 11 томах
  7. снити — Снити, сню, сниш гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37. Словник української мови Грінченка