снігурки

СНІГУ́РКИ, ок, мн.

Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною.

Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (А. Головко);

Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (І. Рябокляч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігурки — снігу́рки множинний іменник ковзани Орфографічний словник української мови