снігурки
СНІГУ́РКИ, ок, мн.
Ковзани з широкими полозками й сильно загнутою передньою частиною.
Ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста, Сава Петрович, снігурки звуться (А. Головко);
Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (І. Рябокляч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снігурки — снігу́рки множинний іменник ковзани Орфографічний словник української мови