1. Словник української мови у 20 томах

сніжина

СНІЖИ́НА, и, ж.

Велика сніжинка.

В хатині було так тихо, що було чути, як знадвору легенькі здорові сніжини падали на шибки (І. Нечуй-Левицький);

До вікон ліпилися лапаті сніжини (з газ.);

* У порівн. Христя запримітила, як від того [паничевого] погляду, наче сніжина від теплого духу, тала пані, ще краще усміхаючись (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжина — сніжи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сніжина — -и, ж. Велика сніжинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сніжина — СНІЖИ́НА, и, ж. Велика сніжинка. В хатині було так тихо, що було чути, як знадвору легенькі здорові сніжини падали на шибки (Н.-Лев., VI, 1966, 348); До вікон ліпилися лапаті сніжини (Рад. Укр., 8.V 1968, 4); *У порівн. Словник української мови в 11 томах