собачисько

СОБАЧИ́СЬКО, а, ч. і с.

Збільш. до собака.

Щось знайоме, домашнє відгукнулося на ім'я хворого пса. Згадав: під час війни у дворі бігав чорний ласкавий собачисько, а господарем його був дядько Серьога (з мемуарної літ.);

А воно, те собачисько, уже й обнюхувати мою ковбасу починає. А в мене і в душі похололо ... (із журн.);

І, на щастя, у нас є кумедне руде собачисько Лакі. Він не тільки склав мені чудову й веселу компанію, а ще й тягав мої санки нагору! (із журн.);

Аж раптом почула за спиною дивні звуки, оглянулася, матінко рідна, а на неї собачисько величезний суне (з газ.).