1. Словник української мови у 20 томах

собачка

СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж.

1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1.

[Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, – так і хапа за литки (М. Кропивницький);

Невеличкий собачка .. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім .. забився десь і замовк (Ю. Збанацький);

* У порівн. По вашій милості сьогодні треба ждати надзирателя .. – Чого ж по моїй милості? – Того, що ви лащитесь, як та собачка. І вже поспішили сказати, кому що треба (Панас Мирний).

2. Спусковий механізм у вогнепальній зброї.

[Касьян:] А ось як [стріляти]. (Показує). Потім придави собачку і бабах! (М. Кропивницький);

Григорій навів мушку під пахву і чекав... Вічність... Аж відчув, що йому з усієї сили давлять на пальці. Тоді він натиснув собачку... Блиснуло! Бахнуло!.. (І. Багряний);

Клацнув [хлопець] собачкою й знову поклав револьвер у кишеню (І. Кириленко).

3. спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса.

△ (1) Лугова́ соба́чка – північноамериканський ховрах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собачка — соба́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. собачка — -и, ч. і рідше ж. 1》 Зменш.-пестл. до собака 1). 2》 Те саме, що гашетка. 3》 спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса. Лугова собачка — північноамериканський ховрах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собачка — Песик, песеня, пуцик, цуценя, пуценятко, цюця, (машин.) клямка, (рушниці) кошок Словник чужослів Павло Штепа
  4. собачка — (-и) ж.; комп. Те саме, що собака 5. БСРЖ, 551. Словник жарґонної лексики української мови
  5. собачка — ГАШЕ́ТКА (гачок для спускання курка вогнепальної зброї), СПУСКОВИ́Й ГАЧО́К, СПУСК, СОБА́ЧКА розм. (крім кулемета). Костенко натиснув на гашетку і блискучим оком дивився крізь мушку, як один за одним падали німецькі солдати (І. Словник синонімів української мови
  6. собачка — СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж. 1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1. [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, — так і хапа за литки (Кроп., II, 1958, 137); Невеличкий собачка.. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім.. забився десь і замовк (Збан. Словник української мови в 11 томах
  7. собачка — Собачка, -ки м. и ж. 1) ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120. Словник української мови Грінченка