совістити

СО́ВІСТИТИ, іщу, істиш, недок., кого, розм.

Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити.

Полковник Лобода кілька разів пройшовся серед старшин, совістив козаків і вийшов у коло з промовою (Іван Ле);

Старий батюшка не раз по-всякому совістив Матвія і на вулиці, і коло церкви (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совістити — СО́ВІСТИТИ, іщу, істиш, недок., перех., розм. Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити. Полковник Лобода кілька разів пройшовся серед старшин, совістив козаків і вийшов у коло з промовою (Ле, Наливайко, 1957, 197)... Словник української мови в 11 томах
  2. совістити — со́вістити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. совістити — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  4. совістити — -іщу, -істиш, недок., перех., розм. Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. совістити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови