1. Словник української мови у 20 томах

соковито

СОКОВИ́ТО.

Присл. до сокови́тий.

У глибокому вибалку, на тому місці, де розтанув останній сніг, соковито зеленіла молода трава (П. Панч);

Узяв своє вугільний жар: збудивши апетити, дві тетерки і наш глухар запахли соковито (І. Гончаренко);

Гравюри приваблюють силою вкладених в них емоцій, соковито виліпленими образами, зрослою майстерністю графічної мови (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соковито — сокови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. соковито — Присл. до соковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соковито — СОКОВИ́ТО. Присл. до сокови́тий. У глибокому вибалку, на тому місці, де розтанув останній сніг, соковито зеленіла молода трава (Панч, II, 1956, 432); Узяв своє вугільний жар: збудивши апетити, дві тетерки і наш глухар запахли соковито (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах