соковито
СОКОВИ́ТО. Присл. до сокови́тий.
У глибокому вибалку, на тому місці, де розтанув останній сніг, соковито зеленіла молода трава (Панч, II, 1956, 432);
Узяв своє вугільний жар: збудивши апетити, дві тетерки і наш глухар запахли соковито (Гонч., Вибр., 1959, 280);
Гравюри приваблюють силою вкладених в них емоцій, соковито виліпленими образами, зрослою майстерністю графічної мови (Мист., 5, 1966, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соковито — сокови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- соковито — Присл. до соковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соковито — СОКОВИ́ТО. Присл. до сокови́тий. У глибокому вибалку, на тому місці, де розтанув останній сніг, соковито зеленіла молода трава (П. Панч); Узяв своє вугільний жар: збудивши апетити, дві тетерки і наш глухар запахли соковито (І. Словник української мови у 20 томах