соковитий

СОКОВИ́ТИЙ, а, е.

1. Який містить у собі багато соку.

В старому садку зеленіла соковита трава (Н.-Лев., II, 1956, 38);

Віти гнуться під вагою соковитих яблук, груш та сизобоких слив (Хлібороб Укр., 10, 1969, 19);

Гриби найкраще збирати на світанку. Тоді вони міцні, духмяні, соковиті (Знання.., 6, 1969, 17);

М’ясо рака біле, соковите, ніжне, смачне (Укр. страви, 1957, 124);

// Порослий свіжою зеленою рослинністю.

Будуть співом дзвеніть соковиті гаї, літаки воркуватимуть в небі, і тоді я пісні комсомольські свої прочитаю для діток, для тебе (Гонч., Вибр., 1959, 73);

Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (Тулуб, В степу.., 1964, 88);

// перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат).

П’янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі (Гончар, Таврія, 1952, 18).

∆ Сокови́ті корми́ — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і т. ін.).

Соковиті корми мають дуже важливе значення в свинарстві (Свинар., 1956, 152).

2. перен. Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий.

Його соковиті губи червоніли на тлі білих зубів, як вишні на білій тарілці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 225);

Він дивився на Зіньку, на її рівні білі зуби, милувався її золотистим волоссям, її повними, соковитими вустами (Шиян, Баланда, 1957, 4).

3. перен. Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення).

Коли караван з’являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу, верблюдами, ішаками (Тулуб, В степу.., 1964, 180);

Народні розписи вражають соковитими кольорами, які гармонійно поєднуються у найрізноманітніших композиціях (Мист., 1, 1955, 33);

// Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.).

Пронизані сонцем і повітрям, соковиті, вони [натюрморти] допомагають сильніше відчути могутню силу і красу природи (Мист., 6, 1965, 20);

// Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.).

Стояв вересень — прозорий, соковитий, багатий місяць (Коп., Як вони.., 1948, 61);

Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені. Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні (Сос., II, 1958, 7);

Уквітчана, соковита.. пливла [весна] в Катрусині обійми і цілувала її в личко (Мельн., Коли кров.., 1960, 99);

// Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний.

Соковите, барвисте танцювальне мистецтво українського народу (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 53).

4. перен. Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий.

В дружній сім’ї братніх народів буйно та пишно розквітла наша самобутня культура,.. зазвучала в дружньому хорі всіх голосів наша соковита чудесна українська мова (Цюпа, Україна.., 1960, 10);

Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор, соковитий дотеп визначають характер новел [С. Олійника] «Верблюд», «Дамочка в голубому платті», «Дядько з характером».. та ряд інших (Вітч., 4, 1958, 151).

5. перен. Який звучить чітко й виразно, має м’яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.).

Її гарний соковитий голос розлягався луною по лісі (Досв., Вибр., 1959, 47);

Над притихлим Трухановим островом, над пляжами і Матвіївською затокою соковитий баритон оголосив, що перемогу у веслуванні.. здобули двоє (Собко, Матв. затока, 1962, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соковитий — СОКОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі багато соку. Соковита трава; Соковиті гриби; Соковиті яблука; Соковите м'ясо. 2. Порослий свіжою зеленою рослинністю. Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (З. Тулуб); Соковиті гаї. Словник української мови у 20 томах
  2. соковитий — (дух) густий, сильний; (- уста) свіжий, густочервоний; (колір) яскравий; (твір) мальовничий, кольоритний; (- мову) барвистий, образний; сочистий. Словник синонімів Караванського
  3. соковитий — Соковитий, -а, -е Сочный. Левиц. І. 354. Словник української мови Грінченка
  4. соковитий — [соковитией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. соковитий — Сокови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. соковитий — сокови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  7. соковитий — -а, -е. 1》 Який містить багато соку. || Порослий свіжою зеленою рослинністю. || перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат). Соковиті корми — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. соковитий — СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙ рідше (перев. про спілі фрукти, зерно). — Циганочка, — пояснював Ковалів, — покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко (М. Словник синонімів української мови